Сторінки пам’яті
10 липня — День вшанування пам'яті загиблих медичних працівників.
Схиляємо голови перед тими, хто рятував життя — ціною власного. Хто вийшов на виклик і не повернувся.
Хто до останнього залишався на своєму посту — під обстрілами, в окупації, в умовах, де медицина трималась на мужності.
Серед загиблих — наш колега, фельдшер з медицини невідкладних станів відділення ЕМД (підстанція №16) Василь Мастєров. Йому було лише 28.
Світла пам'ять. Вічна шана. Ми продовжуємо — заради них.
10.07.2025, 14:00. Медичні заклади столиці.
У холах встановлені порожні стільці з білими халатами, на спинках — фотографії загиблих медиків. Порожній стілець як нагадування про тих, кого вже немає поруч, але хто назавжди залишиться в серці професії.
Включені на кілька секунд сирени «швидких» — таким чином медична спільнота вшанувала колег, які загинули, виконуючи свій професійний обов'язок.
Життя 63 працівників медичних закладів столиці забрав підступний напад росії на нашу мирну Країну.
63 історії, обірвані війною. 63 серця, що билися заради інших. Лікарі, медичні сестри й брати, санітари. Досвідчені та зовсім молоді.
Цієї весни разом з родичами загиблих ми висадили Алею пам'яті з сакур — щоб замість граніту жило життя.
🌸 Кожна сакура — мов обіцянка не забути.
🌸 Мов молитва за тих, хто пішов, рятуючи.
🌸 Мов шепіт: «Ти був важливий. Ти залишився з нами».
Пам'ятаємо. Схиляємось. Живемо — за них також.
Пам'ятаємо самовіддано.
У цьому відео звучать імена понад 55 медиків екстреної медичної допомоги, які загинули, виконуючи свою роботу. Рятуючи життя — віддали своє.
Серед них — наш фельдшер Василь Мастєров, якому було лише 28. Він не був військовим. Але був на передовій. Його зброя — знання, руки, серце.
🕯 Відео виготовлено за ініціативи Всеукраїнської ради реанімації у співпраці з центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф України.
