Інструменти доступності

Рашківський Володимир

Батько 9 дітей
Молодший медбрат 5 відділення Центру “ЕМД та МК”,
Стаж – 14 років
Пане Володимире, з якого часу ви працюєте на 5-му відділенні ?
- У 2007 році мені запропонували там роботу.
Розкажіть про найцікавіший випадок у вашій практиці.


- Друзі кажуть вже книгу можна писати. Розпочну з того, що для працівника швидкої робота - не професія, а діагноз. Ми її проживаємо 24/7. Не залежно, чи ти на роботі чи вже вдома. Щодо виклику, який запам’ятався, перше, що так відразу пригадую таке трохи кумедне - це виїзд на Майдан Незалежності до безхатченка. Він потребував госпіталізації. Лікар зробив усі необхідні маніпуляції і дорогою до лікарні у нас зав’язалася розмова. Розпитав у нього, чому він дійшов до такого життя, оскільки я людина віруюча, розповів йому про Бога, навіть заспівав релігійну пісню, щоб відволікти від дороги. Коли ж лікар запитав, як його звати, він подумав і відповів: «Раб Божий Ніколай». (ред. - сміється)
Взагалі дуже насичене життя працівників швидкої, тому що це долі людей, їхнє життя, здоров’я, переживання, горе... Ти з цим працюєш, є свідком цього… Важливо допомогати і морально, добрим словом, людським ставленням.
Ви батько 9 дітей. Для пересічного громадянина це незвичайно, але, безумовно, дивовижно. Цікаво, чи ви до батьківства планували мати стількох дітей? Розкажіть детальніше про свою сім’ю?
- Всі діти народилися, коли я вже працював на швидкій, тому я їх називаю «скоропомічними» (ред.- сміємося). Майже всі вони народилися, коли я був на чергуванні. Щодо того, чи планував, я скажу відверто, що я сумнівався чи коли-небудь одружуся, не те що мріяв про стількох дітей.
Скільки у вас донечок і синів?
- Перші 5 донечок, народжувалися рік за роком… Шостим народився син. Не приховую, мав таке піднесене відчуття… З того часу саме в цей день дарую дружині квіти. 7 років не порушую традицію. Звісно, це не єдиний привід, коли я дарую дружині букет (ред.-сміється). Потім народився другий син, це сьома дитина в нашій сім’ї і ще дві донечки.
Думаю, багато жінок назвали б вашу дружину мамою-героїнею…
- Знаєте, скажу відверто, так і є. Але я й докладаю всіх зусиль, щоб дружина почувала себе комфортно, маючи таку кількість дітей. Обов’язки по господарству беру на себе.
Велика сім’я + робота, як все встигнути ?
- Спав по 2-3 год на день. Потрапив в лікарню з неврозом через відсутність сну. Можна було б покластися на бабусь/дідусів, але, на жаль, вже нікого нема.
Але допомагають колеги з мого відділення морально і фінансово, керівництво постійно йде на зустріч. Дуже вдячний за це.
Який вік найстаршої і наймолодшої дитини?
- 13 і рік.
Я так розумію, що «жіноча сила» переважає вдома, це якось впливає на розподіл обов'язків і прийняття рішень?
- У нас, чоловіків, вдома гармонія з дівчатами. Коли дружина вчергове була в пологовому, вдома я міг годувати шістьох одночасно. Коли звикаєш, все працює як годинник.
Ми маємо графік роботи, діти допомагають мамі одягти, погодувати чи пригледіти за меншими. Ще дівчата ходять в музичну школу, школу народної майстерності, до речі, досить успішно, отримують відзнаки. Одна навчається грати на скрипці, три доньки вчаться грати на домрі. Вдома є акордеон, гітара… Наша мрія – сімейний оркестр. Всі співають.
На завершення нашої розмови, можливо, ви маєте гасло, яке вам допомагає в житті? Які ці слова?
- Не завжди так буде. Коли щось погане, я кажу «не завжди так буде» і цьому вчу дітей.
Спілкувалася і записувала Злата-Зоряна Паламарчук